Договір з нерезидентом: на що звернути увагу ФОП і ТОВ у ЗЕД-контрактах у 2026 році

Співпраця з іноземним партнером — новий рівень для бізнесу: більше можливостей, але й більше юридичних та фінансових ризиків. Помилка в договорі з нерезидентом коштує не лише зіпсованих стосунків з партнером, а й реальних штрафів від держави — пені за валютним наглядом, донарахувань податку на репатріацію, претензій банку.

1. Строки розрахунків і валютний нагляд

Держава контролює не лише сам факт співпраці з нерезидентом, а й строки, у які має відбутися розрахунок. Загальне правило — розрахунки за експортно-імпортними операціями з товарами мають завершитися протягом 180 календарних днів. Відлік починається з дати митного оформлення товару (при експорті) або з дати підписання акта чи іншого документа про постачання, якщо товар не підлягає митному оформленню (наприклад, при наданні послуг).

• Операції на суму, яка не перевищує еквівалент 400 000 грн, взагалі звільнені від валютного нагляду.
• Для окремих категорій товарів НБУ встановлює подовжені строки — наприклад, для сільськогосподарської та спеціалізованої техніки з березня 2026 року строк розрахунків подовжено до 270 днів.
• Якщо строк порушено, нараховується пеня — 0,3% від суми неотриманих коштів за кожен день прострочення, але загальна сума пені не може перевищувати саму заборгованість.

2. Податок на репатріацію доходів нерезидента

Якщо за договором ви виплачуєте нерезиденту дохід із джерелом походження з України (роялті, проценти, фрахт, деякі види послуг), у більшості випадків ФОП або ТОВ як податковий агент зобов'язані утримати податок на репатріацію — базова ставка 15% — і сплатити його до бюджету до моменту виплати доходу.

Ставку можна зменшити або не утримувати взагалі, якщо:

• між Україною та країною нерезидента діє конвенція про уникнення подвійного оподаткування;
• нерезидент надав дійсний сертифікат податкового резидентства (апостильований/легалізований та за потреби перекладений).

3. Документ, що підтверджує виконання договору

Для товарів таким документом зазвичай є митна декларація. А для послуг і робіт — саме акт наданих послуг або інвойс, підписаний обома сторонами, є ключовим документом, яким банк закриває валютний нагляд. Якщо нерезидент неохоче підписує акти чи затримує їх, банк може не закрити нагляд вчасно — і формально виникне прострочення, навіть якщо гроші вже надійшли.

4. Форс-мажор

Війна, санкційні обмеження, перебої з логістикою можуть завадити виконати договір вчасно. Сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор може бути підставою для звільнення від пені за порушення строків розрахунків, але це не відбувається автоматично — потрібно правильно оформити звернення і довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорною обставиною і порушенням строку.

5. Валюта контракту та курсові різниці

Договір у іноземній валюті — це завжди курсовий ризик. Варто заздалегідь визначити:

• курс, за яким перераховуються суми (наприклад, курс НБУ на дату виставлення інвойсу чи на дату оплати);
• хто несе ризик курсових коливань між датою договору та датою фактичної оплати;
• чи передбачені штрафні санкції за несвоєчасну оплату саме в іноземній валюті.

Чек-лист: що обов'язково прописати в ЗЕД-договорі

Договір з нерезидентом — це не формальність, а інструмент захисту вашого бізнесу від штрафів, пені та податкових спорів. Більшість проблем виникає не через недобросовісність партнера, а через те, що договір просто не передбачив «технічні» деталі — строки підписання акта, обов'язок надати довідку про резидентність, порядок дій у форс-мажорі.