Підприємство повернуло покупцю передплату і склало розрахунки коригування до податкової накладної — як того вимагає закон. ДФС відмовила у реєстрації, послався на строк давності 1095 днів. Суд встановив: ця норма до даної ситуації взагалі не застосовується.
Реєстрація розрахунків коригування через суд: коли ДФС застосовує не ту норму
Розрахунок коригування — обов'язковий документ при будь-якій зміні суми компенсації за договором. Відмова у його реєстрації порушує права обох сторін операції
Ситуація
Харківське підприємство уклало договір поставки з покупцем, який здійснив передплату. Згодом обсяги виробництва суттєво скоротились, і постачальник повернув значну частину авансу — спочатку у 2015 році, а потім ще двічі у 2018-му. Кожне таке повернення за законом вимагає складання розрахунку коригування (РК) до відповідної податкової накладної.
У червні та липні 2018 року підприємство склало два розрахунки коригування до податкової накладної, виписаної у квітні 2015 року, і направило їх на реєстрацію в ЄРПН. Обидва документи ДФС відхилила — з однаковим формулюванням в квитанції: порушено вимоги статті 102 ПКУ, «дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування».
Тобто, за логікою ДФС, до накладної 2015 року вже не можна подавати жодних коригувань — минуло понад три роки. Але ця логіка була хибною.
У чому помилилась ДФС
Стаття 102 ПКУ справді встановлює строк давності 1095 днів. Але для чого? Для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань — тобто для заяв про відшкодування ПДВ з бюджету.
Розрахунок коригування — це зовсім інший документ. Він не є заявою про повернення коштів з бюджету. Він відображає зміну суми компенсації між двома платниками ПДВ за господарською операцією. Обов'язок його скласти і зареєструвати виникає з пункту 192.1 ПКУ і не обмежується жодним строком давності.
Застосовувати ж статтю 102 ПКУ «окремо» від Порядку ЄРПН — неможливо: ця стаття регулює строки подання заяв про повернення переплат, а не строки реєстрації розрахунків коригування. Змішати ці поняття — значить застосувати норму не за призначенням.
Хронологія справи
Суд встановив: норма про 1095 днів стосується повернення переплат з бюджету, а не реєстрації розрахунків коригування між платниками ПДВ
Ця справа показує типову проблему: податковий орган застосовує зручну для себе норму без аналізу того, чи регулює вона цю конкретну ситуацію взагалі. Детальний юридичний розбір — що саме написано в законі і для чого — дозволяє спростувати таку позицію в суді.
ДФС відмовила у реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування? Розберемось у ситуації — безкоштовна консультація.
Зв'язатись з адвокатом →